Audiobook MP3 "Поезія" — Шевченко ТарасУ літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського генія. Шевченко – велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною. Поезія, мистецтво слова поєдналися в його творах з соціальною боротьбою і становлять з нею суцільний органічний сплав. Шевченко виступив як поет-новатор, приніс з собою в українську літературу «слово нове», новий світ поезії, неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності.
- 1. Причинна
- 2. Думка
- 3. Тарасова ніч
- 4. На вічну пам’ять Котляревському
- 5. Катерина
- 6. Тополя
- 7. До Основ’яненка
- 8. Іван Підкова
- 9. Думи мої, думи мої
- 10. Гайдамаки
- 11. Розрита могила
- 12. Сон
- 13. Гоголю
- 14. Не завидуй багатому
- 15. Не женися на багатій
- 16. Великий льох
- 17. Наймичка
- 18. Кавказ
- 19. І мертвим, і живим
- 20. Давидові псалми
- 21. Маленькій Мар’яні
- 22. Минають дні, минають ночі
- 23. Три літа
- 24. Заповіт
- 25. Лілея
- 26. Русалка
- 27. В Казематі
- 28. Мені тринадцятий минало
- 29. Козачковському
- 30. Ну що б, здавалося, слова
- 31. І виріс я на чужині
- 32. У тієї Катерини
- 33. Не так тії вороги
- 34. Ой чого ти почорніло
- 35. Заросли шляхи теренами
- 6. У нашім раї на землі
- 37. На Великдень, на соломі
- 38. Хіба самому написать
- 39. Дурні та гордії ми люди
- 40. І золотої, й дорогої
- 41. Ми вкупочці колись росли
- 42. Лічу в неволі дні і ночі
- 43. Ми заспівали, розійшлись
- 44. Не молилася за мене
- 45. Якби ви знали, паничі
- 46. Буває, в неволі іноді згадаю
- 47. Огні горять, музика грає
- 48. На батька бісового я трачу
- 49. І досі сниться
- 50. Доля
- 51. Муза
- 52. Слава
- 53. На панщині пшеницю жала
- 54. Сестрі
- 55. Марія
- 56. Молитва
- 57. Росли укупочці, зросли
- 58. Не нарікаю я на Бога
- 59. Якби з ким сісти хліба з’їсти
- 60. Тече вода з-під явора
| 
