книга "Атлант розправив плечі. Частина третя. А є А" — Айн РэндТематика видання
Індивідуалізм, психологія творчості, приватна власність, великий бізнес.
Про книгу
«Атлант…» – magnus opus Айн Ренд, який вона писала 12 років. Згідно з даними опитування Бібліотеки Конгресу США, це друга після Біблії книга, яка змінила життя американських читачів. Ренд в численних інтерв’ю американській пресі стверджувала: сть життєвого процесу». Бурхливі обговорення фундаментальної трилогії, великої «політичної притчі» тривають від 1957 року, з дня першого видання, на ній виросли три покоління американців, мільйони «атлантів» розлетілися по всьому світу. Три частини трилогії названі відповідно до основних законів логіки: «Несуперечність», «Або-або, «А є А». В останній частині свого фундаментального роману ідей Айн Ренд змальовує цілісну філософську систему, яка досі викликає палкі дискусії, де від захвату до обу¬рення — один крок.Країна, яку залишили її творці, винахідники та мислителі, приречена на війну, голод і смерть. Владу захоплюють невігласи, корупціонери й мародери. Історія триває бодай тому, що одна вольова жінка на ім’я Даґні Таґґарт переконана, що досконалий світ справжніх цінностей існує. Вона намагається зламати сценарій неминучої катастрофи. Її Атлантида не міф. У світі ще є сміливці, спроможні створити суспільний лад, де немає конфліктів, не виникає потреби в самопожертві, жодна людина не становить загрози для мети інших. Бунтівні атланти знають, що розум таки переможе. Риторичне питання, хто такий Джон Ґолт, насправді має відповідь, а неймовірні ідеї – своє втілення, яке приголомшує людську уяву.
Для кого книга
Для власників бізнесу, менеджерів і всіх вибагливих читачів.
Чому ця книга
«Атлант» Ренд не має чітких часових меж, ніби стоїть поза часом, як і події, які розгортаються на сторінках цієї книжки: реалізм переплітається з містикою та науковою фантастикою, утопія з антиутопією, гротеск із романтизмом, філософія з політекономією. Літературознавець і перекладач Лесь Герасимчук у своєму огляді книжки пише, що сутність творчості Ренд у поверненні до Людини; Айн Ренд як творча особистість концептуально увібрала в себе найвищі художні ідеї від «кінця віку» до постмодернізму.
Про автора
Айн Ренд – (англ. Ayn Rand; Аліса Розенбаум, 1905-1982) – американська письменниця єврейського походження, філософ, яка створила філософську систему об'єктивізму. Почала писати сценарії з восьми років, а пригодницьку прозу – з десяти. Емігрувала в Америку у 1926 році, де працювала помічницею режисера в Голлівуді, потім переїхала до Нью-Йорка, щоб присвятити себе філософії і літературній творчості. Справжня слава до Ренд прийшла після написання антиутопії «Гімн» (1938), водночас на ім'я авторки працювала кіноіндустрія: твори Ренд екранізували в Штатах, в Італії… Амбіції дівчини, яка прагнула підкорити «фабрику мрій» не обмежувалися кіномистецтвом, талант Ренд мав стати «втіленням слави і величі всього світу».
Цитати
***
Люди думають, що брехун здобуває над своєю жертвою пе¬ремогу. Я зрозумів, що брехня — це акт самозречення, оскільки людина віддає свою реальність особі, якій вона бреше, перетво¬рюючи її на свого володаря, прирікаючи себе імітувати ту ре¬альність, якої від тебе вимагають володареві погляди. А якщо людина негайно здобуває те, чого прагне домогтися власною брехнею, то ціна, яку вона за це платить — руйнування того, чому повинно було служити здобуте. Людина, яка бреше світові, на¬завжди стає рабом світу.
***
Хоч би про що йшло¬ся — про симфонію чи про вугільну шахту, — вся робота — це акт творення, вона походить з одного джерела: з непорушно¬го вміння дивитися на все власними очима. Це означає вмін¬ня здійснювати раціональну ідентифікацію. Що, своєю чергою, означає вміння зшивати, з’єднувати і створювати те, що раніше було непоміченим, нез’єднаним і нествореним. Невже не зро¬зуміло, що той осяйний образ, про який говорять, як про щось, притаманне авторам симфоній і романів, є даром усіх людей, які зрозуміли, як використовувати нафту, як керувати копаль¬нею, як будувати електричний двигун? Той священний вогонь, що начебто палає в музикантах і поетах, — хіба не він протягом усієї історії підштовхує промисловців кидати виклик усьому світові заради нового металу, — так само, як і тих, хто винахо-дить літаки, будує залізниці, відкриває нові мікроорганізми чи континенти?.. Безкомпромісна відданість пошуку правди, міс Таґґарт? Чи випадало вам чути, як моралісти та любителі мис¬тецтва кажуть про безкомпромісну відданість пошукам правди, притаманну митцям? Назвіть мені яскравіший приклад такої відданості, ніж твердження людини, що земля обертається, або наполягання іншої людини на тому, що сплав сталі й міді має чіткі властивості, які роблять його придатним для використан¬ня у незвичний спосіб, — і нехай світ колесує цього чоловіка, нехай нищить його, але він не візьме на себе фальшивих свід¬чень, не переступить через докази, здобуті власним розумом!
***
Якщо існують стадії зла, то складно визначити, хто мерзен¬ніший — жорстока людина, яка вирішує, що має право змушува¬ти інших думати, як хочеться їй, чи моральний дегенерат, який віддає комусь право думати за нього. Цей моральний абсолют людина ніколи не повинна навіть обговорювати. Я не погоджусь спілкуватися на підставах розу¬му з людьми, які позбавляють мене глузду. Я не сперечатимусь із сусідами, які вважають, що можуть заборонити мені мисли¬ти. Я не надам моральної санкції убивці, який бажає мене убити. Коли людина намагається впливати на мене силою, я відповім їй силою.
|
