Рей Ду́ґлас Бре́дбері (англ. Raymond (Ray) Douglas Bradbury; *22 серпня 1920, Вокіґен (Waukegan), Іллінойс, США — †5 червня 2012, Лос-Анджелес) — один із найвідоміших американських письменників-фантастів, автор близько 400 літературних творів різних жанрів: оповідань, романів, віршів, есе, п'єс для театру і радіо, кіно- й телесценаріїв. Твори письменника є впізнаваними за їх емоційним, психологічним стилем. На думку критиків, Бредбері є унікальним явищем в американській літературі.
Рей Дуглас Бредбері народився у містечку Вокіґен, Іллінойс, і був наймолодшим серед трьох братів у сім'ї шведської імігрантки, і Леонарда Сполдінг Бредбері — телефоніста англійського походження. Своє друге ім'я «Дуглас» отримав на честь зірки німого кіно — Дугласа Фербенкса. Роки його раннього дитинства і становлення пройшли у Вокіґені в атмосфері любові великої сім'ї і цей період був корисним як для автора, так і для його творчості. Хлопчика заохочували до читання — чимало часу він проводив у місцевій бібліотеці. Там він читав Френка Баума («Чарівник країни Оз»), Жуля Верна, Герберта Веллза, особливо -— Едґара Берроуза (що відомий насамперед серією про пригоди Тарзана). Саме тоді, у віці 12 років, Рей почав думати про кар'єру письменника[2]. Бібліотеку через багато років він зробить місцем подій роману «Щось лихе до нас іде» (Something Wicked This Way Comes), а образ рідного містечка 1920-тих років виведе у різних творах під назвою «Зелене місто» (Green Town).
Про свої дитячі роки він збереже враження у «Кульбабовому вині» (Dandelion Wine) та численних оповіданнях про Дуґа — простого американського хлопчика, у якому легко вгадати автора.
Коли Бредбері виповнюється 6 років, сім'я здійснює ряд переїздів, врешті осідаючи у Лос Анджелесі у 1934 році. Рей закінчує середню школу, не маючи змоги продовжити навчання й мусячи заробляти на життя продажем газет, він, по суті, цим і обмежує свою «офіційну» освіту. Систематичні знання він здобуває відвідинами бібліотек: Мене виростили бібліотеки. Я не вірю у коледжі та університети. Я вірю у бібліотеки, бо більшість студентів не мають достатньо грошей [на освіту]. Коли я завершив школу, тривала Депресія й грошей не було. Я не міг відвідувати коледж, а тому проводив у бібліотеці три дні щотижня впродовж 10 років.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9_%D0%91%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96